Monday, August 15, 2022
   
Text Size

Site Search powered by Ajax

Виставка малюнків Єпіфанія Дровняка «Радість і страждання світла»

drowniak e

Никифор - Єпіфаній Дровняк,

видатний художник-самоук,

відноситься до течії примітивістів.

Краткою промовою виставку відкрила президент Українско-Канадської Мистецької Фундації Оксана Рогатин-Василик. Потім виступив ініціатор цієї виставки пан Володимир Щурко.

А вже потім Слово мав професор Петро Скрійка. Спочатку він подякував всіх, хто доклав зусиль для організації виставки: пані Оксану Рогатин-Василик, пані Марійку Ляльку-Винницьку, пана доктора Володимиру Щурко.

Пан Петро Скрійка розповів про творчість і життя легендарного художника Никифора, справжнє ім’я Епіфаній Дровняк. 

Відео з відкриття виставки малюнків Єпіфанія Дровняка «Радість і страждання світла» з приватної колекції Петра Скрійки, що відбулось 21 лютого 2016 р. у галереї Канадсько-Української мистецької фундації у м. Торонто.

А 25 лютого, відбулась зустріч з професором Паном Петром Скрійкою, яку відкрив 1-й віце президент КУМФ, голова Української спілки образотворчих мистців Канади Олег Лесюк. Власник колекції рисунків геніального і наївного Епіфанія Дровняка (Никифора) професор Петро Скрійка з Кракова провів ВЕЧІР – ЗУСТРІЧ з присутними, де розповів про Никифора та свої книжки про нього. Відповідаючи на запитання професор Скрійка згадав свої зустрічи з Никифором, операцію «Вісла», що колекція почалася з подарованого Никифором рисунка. На зустрічі були показані слайди картин з колекції, що не були присутні на виставці. Це найстарші з відомих картин митця, що були представлені на виставці у Парижі, у 1932 році.

Зараз Петро Скрійка працює над біографією Епіфанія Дровняка.

На зустрічі вірші читала пані Іванка Щурко, а пані Галина Циховська виконала дві чудові пісні, одна про Никифора, а друга присвячена лемкам.

А, якщо ви дійшли до цього міста, то раджу подивитися відіо-звіт про зуструч у трьох частинах:

Частина 2

Частина 3

Де які відомості про Никифора, більше у відео і в інтернеті


drowniak

Епіфаній Дровняк народився в курортному містечку Криниця (Австро-Угорщина, зараз Польща) в 1895 році, у глухонімий бідної жінки-лемки на ім'я Євдокії Дровняк, яка служила в Криницька пансіонатах. У той час 90% населення міста були лемки.  Епіфаній був позашлюбною дитиною, та ще й осиротів під час Першої світової війни.

Він мав вроджений недолік – прирослий язик, котрий потребував нескладної операції і яку не зробили. Проблеми зі  слухом і труднощі у вимові так і залишилися на все життя. Визнаний був глухонімим і був ізольований від суспільства фізично і психічно.

Відомо, що в 20 роки 19-го століття подорожував по містах і селах Галичини, був і у Львові, просив милостиню і малював. Потім повернувся в Криницю, свого житла не мав. Жебракував і продовжував малювати. Місцева влада поперемінно відбирала у нього право то на одне, то на інше. Коли конфіскували малюнки - просив милостиню.

Творчість Никифора відкрив український художник Роман Турин, який представив 200 робіт Никифора на виставці в Парижі. Малюнки Никифора викликали великий інтерес, все оцінили їх красу, особливу увагу привертала безпомилкова колористика. Високі оцінки творчого середовища не змінили, проте, ворожого ставлення до його творчості у Польщі, - і далі він не знаходив прихильників своїм роботам і розуміння свого мистецтва.

Після Другої світової війни, його вміло популяризували Елла і Андрій Банах.

Всесвітню славу художнику принесла перша індивідуальна виставка його робіт в паризькій галереї Діни Верні в 1959 році.

Це був початок безлічі інших виставок: в Італії, Бельгії, Англії, Швейцарії, США, Бразилії, Ізраїлі, Югославії, Чехословаччини, багатьох містах Польщі, але перші чотири виставки зробили Никифора знаменитим.

Він отримує замовлення на картини, ікони; придбати його роботи вважають за честь відомі європейські галереї; щоб познайомитися з художником, до Криниці їдуть безліч шанувальників, вони розкуповують картини Дровняка ще мокрими.

У 1962 році Никифор був запрошений на виставку за кордоном, і постало питання про закордонний паспорт. Чиновники видали йому фальшиву метрику про народження з вигаданими батьками і прізвищем. Никифор Криницький, народження 1 січня 1895 року в родині Яна і Ксенії Криницька. Щоб не ворушити ганебну історію «Вісли», щоб «пристойно» виглядати в очах всього цивілізованого світу. Ще до недавнього часу художника називали Никифором Криницьким. Тільки в 2003 році Мушинський суд (Польща) ухвалив, що Никифор Криницький і Єпіфаній Дровняк - одна і та ж особа, про що свідчить метрика (№35 / 1895) Єпіфанія (прозваного Никифором) Дровняка, виписана отцем Миколою Коропасьом, парохом греко католицької церкви в Криниці.

 

У 1967 році була проведена ретроспективна виставка його робіт у варшавській галереї "Захента". Незабаром Никифор став почесним членом Національної спілки художників.

Правда, в цьому «тріумфальному ході» по планеті є і сумна історія. Чимало робіт Никифора зберігалося у Львові, в приватній колекції його справжнього першовідкривача Романа Турина. Ще до Другої світової війни художник цю колекцію разом зі своїми картинами передав в дар Львівському національному музею. Жахливий факт, але після війни, під час якої вдалося зберегти колекцію музею, протягом 1948-1952 років майже вся ця колекція, як і сам музей, були практично знищені радянською владою. Разом з багатьма безцінними творами мистецтва пропали і картини Никифора.

Никифор намалював кілька десятків тисяч малюнків і ніколи не повторювався. Роботи виконані переважно аквареллю, іноді в поєднанні з гуашшю, темперою і маслом. Під кінець життя часто малював пастеллю. Через бідність художник свої роботи виконував на зошитових обкладинках, обгортках від шоколаду і сигарет, на обгорткового паперу, бланках австрійських установ. Никифор малював цілі цикли близькі по тематиці, формату і ретельності виконання. Найбільш відомими є пейзажі та вілли в Криниці, фантастична архітектура і образи святих.Біблійна тема – одна з провідних у його творчості  (зокрема, серія "Молитовник"). Багатою є його спадщина на світської теми - сотні картин, які розповідають про життя українських лемків та їхньої батьківщини – Лемківщини.

У 60-х роках, коли творчість Никифора стало візитною карткою «польського народного мистецтва» змінилася і матеріальна ситуація. У 60-х роках у Никифора була: квартира і студія, автомобіль і велика сума грошей, яку він відкладав для покупки бажаного будинку. Популярність, якою Никифор тоді тішився, ні в якій мірі не змінила стиль його життя. Кожен день виходив на вулиці Криниці "на роботу" і малював, як багато років поспіль.

На жаль, на той час Никифор був хворий і 10 жовтня 1968 року у санаторії в селі Фолюш.

Похований Єпіфаній Дровняк / Никифор Дровняк на кладовищі рідного міста.

Гроші та майно художника перейшли до держави. Картини стали власністю Окружного музею в місті Нови Сонч.

У 1995 році в самій Криниці, в приміщенні колишньої вілли «Романівка», було відкрито меморіальний музей художника, в якому знаходяться 215 його картин і особисті речі, в тому числі материнська скриня - «лада», яку історики називають «майстерня на колесах».

Художнику присвячений фільм польського режисера Кшиштофа Краузе «Мій Никифор» (2004). Роль вже хворого Никифора виконала 84-річна польська актриса українського походження Христина Фельдман, яка народилася у Львові, і служила до війни актрисою в львівському драматичному театрі Марії Заньковецької

Ще один пам'ятник художнику було встановлено на кошти громадянина Німеччини українського походження, доктора Михайла Малковича у Львові на площі перед Домініканським костелом.

Login Form